Загальні положення
- Коли Ви представляєтесь, намагайтесь потиснути руку, навіть якщо рухи руками у людини з інвалідністю обмежені, чи якщо вона має протез.
- Запропонуйте допомогу, але почекайте, поки вона буде прийнята, і надайте цю допомогу у той спосіб, у який Вас просить особа.
- Не нав’язуйте свою допомогу й не ображайтесь, якщо від Вашої пропозиції відмовляться.
- Будьте доброзичливі, будьте уважні та виявляйте підтримку.
- Якщо потрібно відкрийте двері.
- Під час розмови з особою з інвалідністю звертайтеся безпосередньо до нього, а не до супроводжуючого. Це дуже важко для людини, коли люди говорять не з ним, а з його помічником або перекладачем.
- Якщо Ви не впевнені у тому, що саме Вам потрібно робити – спитайте.
- Ніколи не розмовляйте з особами з інвалідністю зверхньо або поблажливим тоном.
- Коли ви говорите з особою, що має інвалідність, не використовуйте дитячу лексику, зменшувальні імена, більш гучний тон, ніж у середньому для розмови вголос, і не гладьте його по спині або голові. Ці речі дають зрозуміти, що ви думаєте, що він не здатний вас зрозуміти, і що ви прирівнює його до дитини. Використовуйте звичайний голос і словниковий запас, і говоріть з ним так само, як ви б говорили з кимось без інвалідності.
- Не використовуйте штампи або образливі терміни.
- Будьте обережні з тим, що ви говорите.
- Уникайте таких слів як «хворий», «покалічений», «неповноцінний», «глухонімий», «каліка» тощо, особливо поряд з особою, що має інвалідність.
- Не робіть висновків на основі спостережень: пам’ятайте, що будь-хто може мати приховані "порушення" – наприклад, діабет.
- Ніколи не торкайтесь людини з інвалідністю чи їх допоміжних засобів пересування без їх дозволу. Це неввічливо, а також може вплинути на їх баланс.
- Не стороніться людей з інвалідністю. Якщо Ви готові вести себе з ними з повагою й розумінням, вони не образяться, якщо Ви помилитесь.
Правила поводження з людьми в яких є труднощі в мові:
- Не ігноруйте людей, яким важко говорити.
- При проблемах у спілкуванні запитайте, чи не хоче ваш співрозмовник використовувати інший спосіб – написати, надрукувати.
- Розмовляючи з людиною, яка має труднощі у спілкуванні, слухайте її уважно.
- Не перебивайте і не виправляйте людину, в котрої є труднощі в мові, а також не закінчуйте думку замість неї.
- Будьте терплячі, чекайте, коли людина, сама закінчить фразу. Починайте говорити тільки тоді, коли переконаєтеся, що ваш співрозмовник закінчив свою думку.
- Не намагайтеся прискорити розмову. Будьте готові до того, що розмова з людиною, яка має проблеми з мовою, займе у вас більше часу.
- Дивіться в обличчя співрозмовнику, підтримуйте візуальний контакт.
- Намагайтеся ставити запитання, які вимагають коротких відповідей або кивка головою.
- Не вдавайте, що зрозуміли, якщо чогось не дочули. Не соромтеся перепитати. Якщо вам знову не вдалося зрозуміти, попросіть вимовити слово у більш повільному темпі, можливо, по буквах, це допоможе людині зорієнтуватися, а вам – зрозуміти її.
Правила поводження з людьми з обмеженою рухливістю:
- Якщо Вашої допомоги потребує користувач візка, спочатку спитайте людину, куди вона хоче дістатись, а потім проінформуйте, що Ви збираєтесь довезти її.
- Коли Ви говорите з людиною, яка користується інвалідним візком або милицями, розташуйтеся так, щоб ваші і його очі були на одному рівні, тоді вам буде легше розмовляти.
- Не нахиляйтесь і не спирайтесь на інвалідний візок чи на інший допоміжний засіб людини.
- Спитайте людину, чи потребує вона допомоги під час переміщення, при відкриванні дверей, але пам’ятайте, що вона може виконувати ці функції сама.
- Залиште достатньо місця для тих, хто користується ходунками чи іншими допоміжними засобами під час ходи - не намагайтесь відібрати або схопити їх допоміжний засіб чи паличку.
- Якщо існують архітектурні бар'єри, попередьте про них, щоб людина мала можливість приймати рішення заздалегідь.
- Пам'ятайте, що, як правило, у людей, що мають труднощі при пересуванні, немає проблем із зором, слухом і розумінням.
Правила поводження з людьми з вадами зору:
- Скажіть людині з порушенням зору, хто Ви, представте інших присутніх осіб і розкажіть, де вони знаходяться.
- Запитайте людину, чи вона потребує Вашого супроводу.
- Спитайте, чи хоче вона бути попередженою про сходи, двері та інші перешкоди
- Пропонуючи свою допомогу, спрямовуйте людину, не стискайте її руку, йдіть так, як ви зазвичай ходите. Не треба хапати сліпу людину і тягнути за собою.
- Якщо Ви супроводжуєте людину з обмеженим зором чи таку, що не бачить, Ви маєте дозволити їй взяти Вас за лікоть та йти поруч.
- Коли Ви досягли необхідного місця, повідомте людину, де вона знаходиться.
- Якщо ви збираєтеся читати незрячій людині, спочатку попередьте її про це. Говоріть звичним для вас голосом. Не пропускайте текст, якщо вас про це не просять.
- Якщо це важливий лист або документ, не потрібно для переконливості давати відчути його на дотик. При цьому не замінюйте читання переказом.
- Коли незрячий чоловік повинен підписати документ, прочитайте його обов’язково повністю.
- Завжди звертайтеся безпосередньо до людини, навіть якщо вона вас не бачить, а не до її зрячого компаньйона.
- Не забувайте називати себе та співрозмовників, а також представляйте інших присутніх.
- Якщо ви хочете потиснути руку, скажіть про це.
- Коли ви пропонуєте незрячій людині сісти, не садіть її, а направте руку на спинку стільця або підлокітник.
- Не водіть рукою незрячого по поверхні предмета, а дайте йому можливість самому вільно до нього доторкнутися.
- Якщо вас попросити допомогти взяти якийсь предмет, не слід брати рукою сліпого цей предмет.
- Якщо ви помітили, що незряча людина збилася з маршруту, не керуйте її рухом на відстані, а підійдіть і допоможіть вибратися на потрібний шлях.
- Завжди кажіть людині, коли Ви відходите назад чи йдете від неї.
- Якщо людина йде з собакою - поводирем, спитайте дозволу на те, щоб доторкнутись до неї та взаємодіяти з нею.
- Коли Ви скеровуєте особу, переконайтесь, що людина знає й розуміє кожну деталь.
Правила поводження з людьми з вадами слуху:
- Розмовляючи з людиною, в якої поганий слух, дивіться прямо на неї, кажіть чітко.
- Не ставайте так, щоб обличчя опинялося в тіні, не загороджуйте його руками, волоссям, шапкою з козирком. Ваш співрозмовник повинен мати можливість стежити за губами та виразом вашого обличчя.
- Не всі люди, які погано чують, можуть читати по губах. Вам найкраще запитати про це при першій зустрічі.
- Щоб привернути увагу людини, яка погано чує, назвіть її на ім’я. Якщо відповіді немає, можна злегка торкнутися людини або ж помахати рукою.
- Говоріть виразно і рівно. Не потрібно надмірно підкреслювати щось. Кричати, особливо у вухо, теж не варто.
- Якщо вас просять повторити щось, спробуйте перефразувати свою пропозицію. Використовуйте жести. Переконайтеся, що вас зрозуміли. Не соромтеся запитати, чи зрозумів вас співрозмовник.
- Намагайтесь не використовувати довгих складних речень.
- При труднощах в усному спілкуванні запитайте, чи не буде простіше листуватися.
Правила поводження з людьми з затримкою розумового розвитку:
- Ставтесь до людей як до особистостей, відповідальних дорослих, і не робіть висновків, що вони нічого не можуть робити.
- Будьте терплячими та будьте готові пояснити інформацію більш, ніж один раз.
- Намагайтесь не використовувати складних речень.
- Пам’ятайте, що деякі люди з затримкою розумового розвитку віддають перевагу дотриманню певних правил чи порядку. Наприклад, люди з аутизмом.
Рекомендації розроблені з використанням матеріалу з розділу «Етика спілкування» Всеукраїнського громадського об’єднання «Національна асамблея людей з інвалідністю України»: http://naiu.org.ua/useful/etika-spilkuvannya/
_03_03.png)
