Узагальнення про виконання судових рішень за 2013-2014 рр.

                                                                       УЗАГАЛЬНЕННЯ

судової практики Млинівського районного суду Рівненської області  вирішення процесуальних питань, пов’язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах,

за 2013-2014 роки.

25.06.2014                                                                                                                         смт.Млинів

На виконання   листа апеляційного суду Рівненської області №366/01.36/14(1-3358/14) від 04.06.2014, Млинівським районним судом Рівненської області проведено узагальнення судової практики вирішення процесуальних питань, пов’язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах (розділ VI ЦПК України), за 2013-2014 роки.

 Метою зазначеного узагальнення є виявлення спірних питань у застосуванні відповідних норм матеріального та процесуального права, вироблення пропозицій для їх вирішення.

Для проведення узагальнення  використовувались матеріали цивільних справ за 2013-2014 роки,  статистичні дані сформовані автоматизованою системою документообігу суду.

Судовий розгляд справи, як правило, закінчується ухваленням рішення суду. Судові рішення є ключовим інститутом цивільного процессуального права. 

Судові рішення, згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України, ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень розглядається у якості самостійної стадії цивільного судочинства, на яку покладається завдання, спрямовані на забезпечення прав, свобод та інтересів шляхом примусової реалізації судових рішень. Особливістю цієї стадії цивільного процесу може розглядатися її комплексна природа – одночасне правове регулювання нормами ЦПК і нормами виконавчого права (або виконавчого процесу) як самостійної галузі в системі права.

Точне і своєчасне виконання судових рішень та рішень інших державних органів - показник дієвості державної влади.

Питання, пов'язані із зверненням судового рішення до виконання вирішує місцевий суд, який розглянув справу, у відповідності до положень Розділу VI ЦПК України, яким врегульовано процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

У 2013 році в провадженні Млинівського районного суду Рівненської області області перебувала 21 справа щодо вирішення процесуальних питань, пов’язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах.

 За результатами розгляду 7 заяв (поданнь)  було задоволено,  у задоволенні 10 заяв (подань) було відмовлено, 1 заяву  залишено без розгляду, 3 заяви (подання) було  повернуто.

Аналіз розгляду справ даної категорії по видах.

Із загальної кількості заяв (подань) розглянуто 3 заяви про оформлення виконавчого листа, виправлення помилки в ньому та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (Стаття 369).

За результатами розгляду 2 заяви про внесення виправлення у виконавчі листи були задоволені  через наявні у виконавчих листах помилки  в одному випадку у прізвищі боржника, а в іншому - у даті прийняття рішення.

У  задоволенні 1 заяви було відмовлено.

Так, К.О.О. звернулась до суду з заявою про оформлення виконавчого листа та виправлення помилок в ньому, посилаючись на те, що відділом державної виконавчої служби у Городенківському районі Івано-Франківської області їй відмовлено у відкритті провадження у справі, оскільки відсутній ідентифікаційний код платника аліментів. Судом в задоволені заяви К.О.О. про оформлення виконавчого листа та виправлення помилок в ньому – відмовлено з тих підстав, що заявниця  не надала обє’ктивних доказів тому, що судом при видачі виконавчого листа була допущена помилка при його оформлені або видачі.

Про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання (Стаття 371) розглянуто 4 заяви.

За результатами розгляду  у задоволенні 1 заяви було відмовлено в зв’язку з відсутністю поважної причини пропуску пред’явлення виконавчих листів до виконання.  

1 заяву залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача за викликом суду та 2 заяви  повернуто у зв’язку з не усуненням у встановлений строк недоліків.

Про відстрочку і розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання (Стаття 373) розглянуто 1 заяву  та відмовлено в зв’язку з не встановленням обставин,  що утруднюють виконання рішення.

Про вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України (Стаття 377-1) розглянуто 11 подань ДВС, що складає найбільшу питому вагу справ зазначеної категорії.

За результатами розгляду   5 подань відділу ДВС  було задоволено.

У 5 поданнях відділу ДВС  було відмовлено в зв’язку з відсутністю доказів факту ухилення боржником від виконання своїх зобов'язань та, окрім того, в окремих випадках через відсутність даних про можливість та намір боржника виїхати за кордон.

1 подання ДВС було повернуто у зв’язку з не усуненням у встановлений строк недоліків подання.

Про заміну сторони виконавчого провадження (Стаття 378) розглянуто 2 заяви у задоволенні яких відмовлено в зв’язку з відсутністю підстав для заміни сторони  виконавчого провадження.

 У 2014 році в провадженні Млинівського районного суду Рівненської області області перебувало 32 справи щодо вирішення процесуальних питань, пов’язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах.

За результатами розгляду 5 заяв (поданнь)  було задоволено,  у задоволенні 24 заяв (подань) було відмовлено, 1 заяву  залишено без розгляду, 2 заяви (подання) було  повернуто.

Аналіз розгляду справ даної категорії по видах.

Із загальної кількості заяв (подань)  розглянуто 1 заяву про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу (Стаття 370), яка була задоволена.

Про вирішення питання про оголошення розшуку боржника (Стаття 375) розглянуто 1 подання ДВС, яке було задоволене.

Про вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України (Стаття 377-1) розглянуто 30 подань відділу ДВС, що складає найбільшу питому вагу справ зазначеної категорії у 2014 році..

За результатами розгляду   3 подання відділу ДВС  було задоволено.

У 24 поданнях відділу ДВС  було відмовлено в зв’язку з відсутністю доказів факту ухилення боржником від виконання своїх зобов'язань та, окрім того, в окремих випадках через відсутність даних про можливість та намір боржника виїхати за кордон.

1 подання ДВС було залишене без розгляду у зв’язку з поданням відділом ДВС  до початку судового засідання відповідної заяви.

2 подання ДВС було повернуто у зв’язку з не усуненням у встановлений строк недоліків подання.

Статистичні дані щодо кількості розгляду заяв (подань) при вирішенні процесуальних питань, пов’язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах та результатів їх розгляду:

 Аналіз судової практики зазначеної категорії справ та норм КПК які регулюють процесуальних питань, пов’язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах дає підстави звернути увагу на наступні питання, які потребують уточнень  з метою  однакового застосування законодавства у вирішенні справ даної категорії:

1. Відповідно до статті 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.  

При застосуванні даної норми необхідно звернути увагу на те, що розширення переліку обставин, які надають право на відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення, та мають оціночний характер, можуть призвести до невиправданого невиконання судового рішення.

            Необ’єктивне рішення про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення буде суперечити ч.5 ст.124 Конституції України, відповідно до якої судові рішення ухвалюються іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України, та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№ 2453-VI) відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

            Таким чином, перелік обставин, які надають право на відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення, має бути конкретизований з метою виключення прийняття судом необгрунтованих рішень та позбавлення боржника можливості уникнути виконання судового рішення.

2. Відповідно до ст.369 ЦПК України (Оформлення виконавчого листа, виправлення помилки в ньому та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню) виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Пунктом 3 ст.18 (Вимоги до виконавчого документа) Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у виконавчому документі зазначаються повне   найменування   (для  юридичних  осіб)  або  ім'я (прізвище,  власне  ім'я  та  по  батькові)  (для  фізичних  осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце    проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та  боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер  стягувача  та  боржника  (для  фізичних  осіб  -  платників податків)  або  номер  і  серія паспорта стягувача та боржника для фізичних  осіб  -  громадян  України, які через свої релігійні або інші переконання  відмовилися  від  прийняття  ідентифікаційного номера,  офіційно  повідомили  про  це відповідні органи державної влади  та  мають  відмітку в паспорті громадянина України, а також інші  дані,  якщо  вони  відомі  суду  чи  іншому органу, що видав виконавчий  документ,  які  ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню,  зокрема, дата народження боржника    та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки  стягувача та боржника тощо.

            В отриманні судом даних про ідентифікаційний номер особи є певні труднощі. Інформація про ідентифікаційний номер є конфіденційною, тому позивач не має реальної можливості у встановленому законом порядку отримати такі дані.

Отримати дані про ідентифікаційний номер від боржника  не завжди є реальна можливість, зокрема у випадках заочного розгляду справи.

Наказом Державної судової адміністрації України, Державної податкової служби України від 26.02.13 р. № 30/44 затверджено Порядок надання судам загальної юрисдикції інформації про реєстраційні номери облікових карток платників податків боржників і стягувачів (далі - Порядок № 30/44).

Цей Порядок № 30/44 визначає загальні правила передачі ДПСУ вказаних номерів судам загальної юрисдикції на підставі судових рішень, що вступили в законну силу, для внесення цих даних в виконавчий документ, який видають у відповідності до вимог процесуального законодавства.

Водночас обов’язок отримання судом відомостей про реєстраційні номери фізичних осіб не передбачений ні процесуальним законодавством, ні будь-якими іншими нормативно-правовими документами.

            Пунктом 6 частини першої статті 26 (Відмова у відкритті виконавчого провадження) цього Закону передбачено, що у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам статті 18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Тому у випадку видачі виконавчого листа без зазначення ідентифікаційного номера виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження і в зв’язку з цим стягувачі змушені звертатись до суду із скаргою на дії виконавця або в порядку ст.369 ЦПК України із заявою про виправлення помилки у виконавчому листі.

Проте відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера особи  фактично не можна вважати помилкою.

Вивченням судової практики інших судів встановлено, що рішення судів за результатами розгляду скарг на дії виконавця є не однаковими.

Разом з тим відповідно до п.3 ч.3 ст.11 (Обов'язки і права державних виконавців) Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.

Отже, не можна погодитись з тим, що відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника, зокрема даних про ідентифікаційний номер боржника, є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

            Такі рішення знову ж таки суперечать ч.5 ст.124 Конституції України, та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№ 2453-VI).

            Таким чином, необхідно законодавчо визначити обмежений перелік обставин за яких державний виконавець має право відмовляти у відкритті виконавчого провадження.

Висновки.

Результати проведеного аналізу свідчать про те, що судді Млинівського районного суду Рівненської області дотримуються вимог норм матеріального та процесуального права при вирішенні процесуальних питань, пов’язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах.

При вирішенні процесуальних питань, пов’язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах, судді  застосовували, крім норм Цивільного кодексу України  (статі 367-389 ЦПК), норми, які регулюють правовідносини у справах даної категорії, зокрема, Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції «Про проведення виконавчих дій», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5, та інших правових актів.

Зміст проаналізованих судових рішень та матеріалів справ дозволяє зробити висновок про те, що у суддів не  виникало спірних питань у застосуванні норм матеріального та процесуального права та складнощів при вирішенні питань, пов’язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах.

В.о.голови Млинівського районного суду                                                            А.П.Бандура

вик. М.І.Шевчук

тел.(03659)-6-54-07